Сайт міста Рогатина
  Головна     Погода     Оголошення     Статті     Фотографії     Культура     Довідник     Реклама     Контакти    
Гість [Вхід] [Реєстрація
   
   
 
Меню сайту
Краєзнавство
Цікаві статті
Персоналії
Пам'ятки архітектури Рогатина
Сільський зелений туризм


Цікаві сайти
Осередок МФБГ в Івано-Франківській області  
СПД Павлів і Ко. Рогатинська громадська організація Відродження
Інформаційний портал Калуша Сайт міста Бурштина
Свято-Михайлівський Долинський чоловічий Скит Історико-меморіальний музей Степана Бандери

Наша кнопка:

Сайт міста Рогатина

Назад Назад
Роксолана: міфи та історія

   Ця історія мала б вигляд мильної опери, якби не була правдою. Майже півтисячу років тому наймогутніший правитель Турецької імперії Сулейман І закохався у полонянку - галицьку дівчину, яку придбали для його гарему на невільничому ринку у місті Кафі. Ця дівчина так оволоділа душею султана, що він забув про інших жінок, згодом взагалі ліквідував гарем і улюбленою та єдиною дружиною для нього до кінця днів залишалася Роксолана, як називають її українці. Що це за дівчина? Звідки вона взялася? Як вдавалося їй понад три десятиліття залишатися однією з найвпливовіших постатей Турецької імперії? Про все це чи не найкраще з сучасних дослідників знає відомий прикарпатський історик академік Володимир Грабовецький, який ось уже понад півстоліття намагається проникнути у таємницю цієї легендарної жінки.

 Хрещене ім'я Роксолани - невідоме 

     - Володимире Васильовичу, коли Роксолана оволоділа і вашими думками? 

     Вперше я почув це ім'я ще малим хлопцем. Якось на весіллі мама залюбувалася нареченою і промовила, що вона така красна, як Роксолана. "А хто така Роксолана?" - зацікавився я. Мама відповіла, що то дівчина з Рогатина, яка потрапила в полон до татар, а потім стала дружиною турецького султана. Відтоді мені дуже хотілося дізнатися про неї більше. Уже у студентські роки я написав невеличке дослідження про Роксолану, у 1993-му видав скромну брошуру "Роксолана в історії", а у 2004-му доповнив її ілюстраціями і перевидав під назвою "Роксолана-Хуррем та її історична доля". 

     - Чи багато вдалося за цей час віднайти історичних джерел, в яких би згадувалася Роксолана? 

     - На жаль, і мої пошуки, і пошуки інших науковців (а в цій царині, зокрема, найбільше попрацював видатний український тюрколог і сходознавець Агатангел Кримський - автор "Історії Туреччини", львівський вчений Я. Кісь) показали, що історичних матеріалів з цієї теми надзвичайно мало. По суті, маємо лише одне першоджерело, яке вказує, що вона дочка попа з Рогатина. Про це писав тодішній польський посол поет-історик Самуїл Твардовський. Він дивувався, як це такий величний султан Сулейман І, якого європейці називали Пишним або Великим, Величавим, перед яким падали ниць правителі багатьох країн, "дався водити себе за ніс", як він писав, "убогій дівчині" з Рогатина. Більше того, всупереч мусульманським звичаям і законам ця дівчина стала його першою дружиною. 

     - Однак, незважаючи на мізерну кількість історичних документів, мало хто нині не чув про Роксолану. 

     - Це більше завдяки легендам та художнім творам, зокрема, історичним романам Осипа Назарука і Павла Загребельного та відомому телесеріалу. Однак мушу зауважити, що фантазія і домисли в цих творах далеко відірвалися від документального підгрунтя. 

     - Що ж є правдою, а що вигадкою? Ось про Роксолану кажуть, що її справжнє прізвище - Настя Лісовська. Це так? 

     - На жаль, ми не знаємо досі ні хрещеного ім'я, ні прізвища цієї дівчини. Щодо Насті Лісовської, то її придумали письменники, які, звичайно ж, мають право на домисли. І з'явилося це ім'я тільки в середині ХІХ століття. Ні у галицьких гродських книгах, ні у земських актах кінця ХV - початку ХVІ ст., які я тисячами переглянув, не знайдено жодної згадки про якийсь рід Лісовських. А у повідомленнях венеціанських послів зі Стамбула того періоду її називають Гасекі Хуррем, що у перекладі з турецької означає Весела (Радісна) Султанша, або ще Росса, Роса, Русса. Посли звернули увагу на жінку з Європи, яка раптом з'явилася у стамбульському гаремі серед переважно азійських представниць. Звісно, що вона заінтригувала. Власне, з їхніх донесень Європа й довідалася про Роксолану. 

     - А чому в Європі султаншу називали Роксоланою? 

     - Це ім'я походить від назви античного міста Роксолани, яке існувало з VІ століття до нашої і до ІІІ століття нашої ери на березі Дністровського лиману біля теперішнього села Роксоланія Овідіопольського району Одеської області. Турки тоді зазвичай називали всі території України, а особливо західної, Роксоланією, а вихідців з неї - роксоланами. Ця назва прижилася і при європейських дворах. Тож не дивно, що до дівчини, яка походила з цього краю, причепилося це ім'я. Думаю, вона навіть сама не знала, що її називають Роксоланою. Бо, як я вже казав, її звали Гасекі Хуррем. 

     - Що відомо про обставини, за яких ця дівчина потрапила до султанського гарему? 

     - Ми можемо достеменно говорити лише про історичне тло, на якому відбувалися події. Як відомо, Турецька імперія тоді була така велика, що навіть пішла поголоска, ніби сонце тут сходить і заходить. Вона підкорила понад 30 країн і простягалася на три континенти - Азію, Африку і Європу. Найбільшої могутності турки досягли, коли на престол зійшов султан Сулейман І - молода, але досить освічена людина, вихований в дусі східних культур, знавець арабської і перської філософій, грізний правитель, у якого були амбітні плани захопити всю Європу і навіть перенести столицю своєї імперії у Варшаву, Рим або Париж. Уже за Сулеймана турки захопили Бєлград, у 1526 році розгромили угорські війська на чолі з Людовіком ІІ, а також блокували столицю Габсбургів Відень. Васалом Туреччини було Кримське ханство, де владарювала династія ханів Гіреїв. Однак турки залишили за собою лише велику фортецю Кафу (сучасна Феодосія), яку українці пізніше прокляли, бо тут був найбільший невільничий ринок. Татари весь час нападали на українсь кі землі, що було вигідно туркам. Відомо, що у 1520 році вони вчинили великий набіг на Україну, в тому числі й на Рогатин, де в той час була невеличка фортеця, яка не могла протистояти фанатичній орді. Вочевидь, тоді Роксолана й стала бранкою, яку разом з іншими невільниками пригнали до Кафи. Тут їх сортували, і красунь віддавали в спеціальні школи, вчили музиці, танцям, а часом різних наук і мов, аби потім якнайдорожче продати у гареми високих турецьких чиновників. Можна припускати, що такий шлях пройшла й Роксолана, перш ніж потрапити до султанського гарему.



     Султан любив бранку з Рогатина до останніх днів 

    - Як ви думаєте, Роксолану вибрали в гарем за вроду? 

     - Ви знаєте, у науковців нема єдиної думки на цей рахунок, бо з портретних зображень невідомо, які з них документальні, а які уявні. Придворні ж султана переказували, що вона була негарна, маленького зросту, але дуже граціозна. Та вони, мабуть, підходили до неї зі східними мірками краси, де цінувалися гарячі очі, жагучі вуста, розкішні форми тіла. А в Роксолани була слов'янська краса, яка поєднувалася з добротою, ніжністю, жіночністю, великим розумом та погідною теплою, радісною вдачею, недарма ж її прозвали Веселою Султаншею. Тож не дивно, що султан так її любив, навіть у зрілому віці, про що є свідчення сучасників. 

     - Є якісь підстави вважати, що це було взаємне кохання, а не кохання невільниці до свого володаря? 

     - Думаю, вони любили один одного. Венеціанські посли писали, що Сулейман був гарним, з довгою шиєю, орлиним носом, тонкою бородою, меланхолійним поглядом. Додайте до цього його славу і могутність. На яку дівчину це не подіє? Та й, швидше за все, для Роксолани це була перше кохання, бо науковці дають їй 14, 15, а то й 13 років, коли її взяли в полон. А перше кохання - то, як відомо, невідчепне на все життя. 

     - Коли Роксолана вперше привернула до себе увагу знаті? 

     - У стамбульському дворі раптом стався випадок, про який згадується у посланнях тогочасних послів. Сулейман мав гаремну жінку, якусь черкеску, яка народила від нього сина Мустафу. Коли Сулейман запізнався з Роксоланою, то черкеска страшно ревнувала, бо султан більше не запрошував її в свої покої. Почалися різні інтриги. Якось черкеска ввірвалася до кімнати Роксолани і почала обзивати її "купленим м'ясом", очевидно, натякаючи, що ту купили на невільничому ринку. Про цей скандал старший євнух доповів Сулейманові. Той викликав жінку до себе, але вона не могла втихомиритися. І тоді Сулейман розпорядився відіслати її до сина, який був намісником у Магнезії, де й загубилися її сліди. 

     - Таким чином дорога до серця султана була розчищена? 

     - У Сулеймана ще залишався син, якого він проголосив своїм престолонаступником. Коли Роксолана народила Селіма, їй, як кожній матері, хотілося бачити свого сина на престолі. Невідомо, яку роль зіграла вона в подальших подіях, але до султана стали доходити чутки, що його син Мустафа задумав скинути батька з трону. Тоді Сулейман сам з військами пішов у Малу Азію, викликав Мустафу і наказав його задушити. А після цього проголосив Селіма, сина Роксолани, своїм наступником. Та це виявився невдалий правитель. Саме при ньому почався занепад Турецької держави. 

     - Як при дворі пояснювали таке сильне кохання султана до Роксолани? 

     - Підозрювали, що вона кидає на нього якісь чари. Навіть у листі одного посла йдеться про м'ясо гієни, яке буцімто вона використовує з цією метою. Бо й справді дивно - до кінця життя Сулейман не мав іншої жінки, окрім Роксолани. А коли у 1558 році вона померла, побудував для неї розкішний мавзолей, який оздобив її улюбленим дорогоцінним камінням. Ця єдина гробниця, збудована у Туреччині на честь жінки, і нині стоїть у Стамбулі. А поряд з нею - мавзолей самого Сулеймана.



     Пролити світло можуть турецькі архіви 

    - Володимире Васильовичу, а чи відповідають дійсності перекази, що Роксолана мала вплив на зовнішню політику Туреччини і завдяки їй зменшилися
набіги на Україну? 

     - Те, що кількість турецько-татарських розбоїв у 30-50-х роках ХVІ ст. зменшилася, це факт. Але причиною цього могло стати і те, що в Бахчисараї почалася гризня між Гіреями - претендентами на ханський престол. Та й Сулейман налагодив добросусідські відносини з польським королем, якому тоді належала більша частина українських земель. Я читав два листи Роксолани до польського короля, в яких вона гарними мовними зворотами запрошувала його до себе у гості. 

     - Якщо Роксолана так рано втратила батьківщину, чи могла вона її пам'ятати, а отже, і переживати за її долю? 

     - Думаю, що вона не могла забути рідні місця. Адже дитинство є дитинство, воно ніколи не забувається. Але такі страшні були мусульманські закони, що вона не могла показувати своїх почуттів чи відкривати комусь свою душу. Тому ми можемо про це лише здогадуватися. 

     - Турецькі архіви не могли б пролити більше світла на всі ці питання? 

     - Мені не раз хотілося поїхати з цією метою до Стамбула. Якось і нагода трапилася - мене запросили туди виступити на міжнародній конференції, присвяченій 400-річчю з дня народження Богдана Хмельницького. Однак так сталося, що мою доповідь про козацтво там зачитав мій колишній студент, нині науковець Ферхад Туранли. Повернувшись, він розповідав, що архіви там розсіяні, невпорядковані, тому в них можна ще багато чого знайти. Вірю, що в майбутньому вони розкриють багато таємниць. 

     - А з турецьких дослідників ніхто не зацікавився цією темою? 

     - Поки що ні, бо то уже проникло б до нас. А я вже застарий, аби робити такий далекий вояж. Та мрію ще перевидати свою книгу "Роксолана-Хуррем та її історична доля" турецькою та англійською мовами, гарно її проілюструвати, а потім влаштувати міжнародну конференцію. Бо всі зачитуються художніми творами про Роксолану, а мені б хотілося відтерти її образ від усіляких нашарувань. 

     - Як ви думаєте, чи заслуговує ця жінка на те, аби її пам'ятала Україна? 

     - Безперечно. У 1999 році у місті Рогатині громадськість відкрила на її честь пам'ятник. Однак і досі у нас нема музею Роксолани, лише створена невеличка експозиція. Отож після виходу ілюстрованої книжки планую зібрати всі матеріали і просити керівництво області зробити такий музей в Івано-Франківську. Бо з нашого Прикарпаття вийшли дві такі легендарні жінки - рогатинська дівчина Роксолана та Ярославна - донька галицького князя Ярослава Осмомисла, дружина путивлівського князя Ігоря, яка згадується в поемі "Слово о полку Ігоревім".

 

Дарина Назарчук

Газета "Голос України"


roksolana.jpg
roksi.jpg
Дата публікації: 13.09.2013   Кількість переглядів: 7108
Коментарі
Ім'я  
Текст
 
 
   
 
Website uptime monitor Host-tracker.com © 2007-2017 Сайт міста Рогатина
Створення сайту: LesHOST