Сайт міста Рогатина
  Головна     Погода     Оголошення     Статті     Фотографії     Культура     Довідник     Реклама     Контакти    
Гість [Вхід] [Реєстрація
   
   
 
Меню сайту
Краєзнавство
Цікаві статті
Персоналії
Пам'ятки архітектури Рогатина
Сільський зелений туризм


Цікаві сайти
Осередок МФБГ в Івано-Франківській області  
СПД Павлів і Ко. Рогатинська громадська організація Відродження
Інформаційний портал Калуша Сайт міста Бурштина
Свято-Михайлівський Долинський чоловічий Скит Історико-меморіальний музей Степана Бандери

Наша кнопка:

Сайт міста Рогатина

Назад Назад
Відпочинок в Карпатах!

Відпочинок в КарпатахСело Криворівня має давню і багату історію та культуру. Таких сіл, з унікальною духовною спадщиною, де жила і творила національна еліта України, в нашій державі не більше десятка. Криворівня  розташована на двох берегах річки Чорний Черемош. Перша письмова згадка про село відноситься до 1654 року, хоча насправді воно виникло набагато раніше.

Назва села Криворівня походить від форми рельєфу його центральної частини, яка має вигляд смужки рівнини вигнутої дугою навколо підніжжя гори Довбушанка. Мабуть, ця вигнута (крива) рівнина, яка має форму підкови і дала назву селу – Криво рівня (Крива рівня). Адже нижче за течією річки Чорний Черемош знаходиться невеличке село, яке має назву просто Рівня, тобто рівнина. Якщо дивитися на Криворівню з гори Тарночка, то дана назва села стає цілком очевидною, тому що в першу чергу привертає увагу дуже крутий вигин рівнини, розділеної річкою Чорний Черемош, що виблискує на сонці, як прекрасна   «срібна пектораль».

Існує інша версія походження назви села, хоч вона, менш вірогідна. Дехто вважає, що одним з перших поселенців села був коваль на прізвисько Кривий, який жив на рівнині. Люди з верхів, йдучи з невідкладними справами  до нього казали: « Іду до Кривого на рівню». Згодом цей вислів трансформувався у словосполучення, що стало назвою села.

Криворівня відома багатьма пам’ятками історії та культури. Крім церкви Різдва Пресвятої Богородиці та дзвіниці, пам’яток історії XVIII століття, про минуле краю нагадує встановлений пам’ятний знак на спомин про 10-у річницю смерті Івана Франка. 30 квітня 1953 року у хаті різьбяра, фотографа Василя Якіб’юка, де на початку XX ст. жив і творив Іван Франко, було відкрито літературно – меморіальну кімнату – музей.

Пам’ятками природи місцевого значення є скелі Івана Франка, Михайла Грушевського, Довбуша, Фізій Камінь, сосни (присілок Царина), модрини (присілок Грашпарівка).

Великою культурною подією було відкриття в 1953 році літературно – меморіального музею Івана Франка в хаті, де жив письменник. Музей у селі – це і культурний, і мистецький, і краєзнавчий центр.

Крім музею Івана Франка в селі функціонують об’єкти, що мають історичну цінність. Це музей хата – гражда  П. Харук, хата Параски Плитки – Горицвіт, музей М.Грушевського.

29 вересня на присілку Грушівка, де колись жив перший Президент України, відкрито музей – садибу Михайла Грушевського. На початку XX ст. в Криворівні побували українські письменники Іван Франко, Леся Українка, В. Стефаник, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, Марко Черемшина, Гнат Хоткевич,  О.Олесь; літературознавці – В.Доманицький , М.Могилянський; художники – І.Труш, М.Жук; етнографи – Ф.Вовк, Володимир Гнатюк; історики – М. Грушевський, І. Крип’якевич; артисти – К.Станіславський, В.Немирович-Данченко та інші.

Срібна нитка Чорного Черемоша звивається поміж гір і розділяє Криворівню навпіл. Ця місцевість вирізняється нейморвіними гірськими пейзажами – гори, що димлять; ночі, коли з неба сипляться зірки. Криворівня, а перша письмова згадка про село припадає на середину ХVІІ століття, має у собі якусь неймовірну магію. Якщо потрапиш у її полон, то це вже назавжди. А ще тут можна знайти цікавих самобутніх літніх людей.

Криворівня – одне з найцікавіших і помітних українських сіл, описане відомими письменниками і змальоване художниками. Село, де «менше шуму, грому, біганини, яке напувало душу спокоєм, тихою красою», писав Іван Франко. Із 1901-го до 1914 років письменник творив і лікувався у Криворівні. В музеї імені Франка донині збереглося ліжко, на якому спав письменник, є лавка, годинник, столик того часу і топірець-бартка, подарований господарем Франкові. Письменник багато писав у Криворівні, мав свій улюблений камінь, на якому можна посидіти й нині.
 
Музей Івана Франка щодня відвідують десятки туристів, а ще увагу привертає відновлена хата-ґражда, де режисер Сергій Параджанов знімав свій знаменитий фільм «Тіні забутих предків» і навіть закохався і просив руки місцевої гуцулки, але її батько заборонив доньці шлюб із відомим митцем. Є у Криворівні збудований музей першого українського президента Михайла Грушевського. У 1902 році він вперше, за порадою Франка, приїхав на відпочинок в Карпатах. Але за кілька років заможний Грушевський купив собі віллу і земельну ділянку біля Чорного Черемоша. Будинок облаштували у гуцульському стилі. Протягом усього літа на віллу до Грушевських приїжджали українські митці, науковці, політики, діячі. Згодом Грушевський придбав іншу земельну ділянку і будинок, але ця садиба згоріла у роки Першої світової війни.

У Криворівні у 1719 році збудували церкву Різдва Пресвятої Богородиці. Від того часу, вже три століття, храм ніколи не зачинявся, навіть у радянський період: гуцули не дозволили. Саме місцевий парох УГКЦ Олекса Волянський (1862-1941), сучасник Івана Франка, відкрив для української інтелігенції Криворівню. Священик писав до них про красу гірської природи, про село, «що розложилося в долині Черемошу, а довкруг оточене верхами гір, немов вінком».

Священик приймав у Криворівні у 1900 році митрополита Андрея Шептицького. Мешкав тоді ще єпископ Андрей Шептицький у «сонячній хаті», що збереглася донині на пагорбі, вище храму. Тоді ж митрополит написав свою працю «До моїх любих гуцулів» і був першим з єпископів, хто використав народний гуцульський діалект у спілкуванні з вірними. «Памнітайте в’одно: то, то, шо Вам дєдя тай неня лишили, то маєте своїм по смерті лишити. Тай тиму за життя мусите цего маєтку боронити тай нічко з него ни змарнувати», – писав Митрополит.

Наприкінці ХІХ-початку ХХ століть Криворівня була духовно-культурним осідком. Ця гарна місцевість з багатою природою, цілющими водами і повітрям виховала самобутніх особистостей, сильних духом. Серед них була незвичайна жінка Параска Плитка-Горицвіт, яка залишила 150 своїх рукописних і віддрукованих на машинці книжок, намалювала сотні ікон. У хаті Плитки-Горицвіт створили музей людини з самобутнім талантом. А це є ще одна культурна окраса села.

Сучасні львів’яни люблять відпочивати у Криворівні, проводити тут усе літо, як галичани сто літ тому. У селі є багато приватних садиб, де гуцули  приймають людей. Одна з них це є Садиба у Зумера, де люблять відпочивати викладачі Львівського національного університету імені Івана Франка, гості з Львіввщини, Буковини, Галичини, Волині, зі східної та південної України, сім'ї з дітьми та просто веселі компанії. На території садиби побудовано великий дитяий майданччик, з гірками, гойдалками, вежами та хатинками для ігор, де люблять гратися діточки.

«Мені дуже подобається природа, самобутні люди, прості, гарні у спілкуванні. Свіже повітря і цілюща вода в джерелах, домашня їжа: бринза, сметана, гуслєнка, молоко, кулеша. Можна ходити горами, побути біля річки», – діляться враженнями гості.

9645b981fd06cf9.jpg
Дата публікації: 20.01.2016   Кількість переглядів: 2316
Коментарі
Ім'я  
Текст
 
 
   
 
Website uptime monitor Host-tracker.com © 2007-2017 Сайт міста Рогатина
Створення сайту: LesHOST