“Зелений тариф” урізали. Що саме змінила Рада і кого це стосується

“Зелений тариф” урізали. Що саме змінила Рада і кого це стосується

Верховна Рада урізала тарифи для виробників альтернативної енергетики, тепер вони зароблятимуть менше. Наскільки саме, і який це вплив матиме на галузь.

Напередодні парламент ухвалив законопроєкт №3658, який зменшує “зелений” тариф і запроваджує нове поняття “зеленої металургії”.

Суть останніх змін полягає в тому, що частина металургійних підприємств буде купувати електричну енергію без цільової надбавки на відновлювану енергетику.

Крім цього, держава зобов’язалась покривати 20% витрат на “зелений” тариф із держбюджету.

Що все це означає, і які ще зміни передбачає ухвалений депутатами документ?

"Зелений" тариф – спеціальна ціна, за якою купується вироблена з відновлюваних джерел енергія– гідроелектростанціями, сонячними, вітровими або біостанціями. 

Підприємства і домогосподарства, які виробляють електроенергію за "зеленим" тарифом, продають її в ринок значно дорожче, ніж традиційні виробники теплової або атомної енергетики.

Як це відбувається? Всю вироблену в країні електрику, в тому числі і дорогу "зелену", скуповує так званий Оптовий ринок (державне підприємство "Енергоринок"). За різними тарифами – залежно від типу виробника. Та ж сама установа потім продає скуплену електрику енергопостачальним компаніям, які доставляють її населенню.

Тобто, рахунок, який сплачують кінцеві споживачі, включає також витрати на дорогу "зелену" електрику.

Що змінює законопроєкт

Основна місія законопроєкту – зниження вартості “зеленого” тарифу, за яким державне “Укренерго” купує електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел.

За прогнозом Міненерго, у 2020 році сума виплат виробникам за “зеленим” тарифом становитиме понад 52 млрд грн. При цьому обсяг додаткової надбавки таким виробникам до ринкової ціни на електричну енергію у 2020 році перевищить 33 млрд грн.

Як наслідок, прогнозується поява значного дефіциту коштів у ДП “Гарантований покупець”, що відповідає за здійснення оплати виробникам за “зеленим” тарифом – близько 26 млрд грн

“Ми не можемо в країні, де такий рівень бідності, мати найдорожчу в Європі зелену енергію. Не може бути такого, що країна втрачає, бюджет втрачає, а ми платимо підвищену ціну за зелену енергетику”, – заявляв навесні прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час перемовин із інвесторами в “зелену” енергетику.

Що саме змінює законопроєкт?

Перше. Відповідно до законопроєкту, для сонячних електростанцій потужністю понад 1 МВт, що були введені в експлуатацію до 2020 року, тариф пропонується урізати на 15%, потужністю до 1 МВт – на 10%.

Друге. Зелений” тариф для вітроелектростанцій, які були введені в експлуатацію до 2020 року, і складаються з установок одиничною встановленою потужністю від 2 тисяч КВт та більше – зменшується на 7,5%.

Третє. Для СЕС та ВЕС, введених в експлуатацію в 2020 році та пізніше, зниження становитиме ще 2,5% додатково.

Цим цифрам передували затяжні перемовини уряду із інвесторами у ВДЕ та підписання відповідного меморандуму, з яким, до речі, погодились не всі гравці ринку.
“Зелений” меморандум: про що домовилися уряд та ВДЕ-інвестори

Четверте. З 2022 року виробники “зеленої енергетики” зобов’язуються нести фінансову відповідальність за небаланс своїх фактичних та акцептованих (прогнозних) графіків виробництва електроенергії. Розмір допустимої похибки прогнозування становитиме для ВЕС – 10%, для СЕС – 5%.

Згідно із пояснювальною запискою до законопроєкту, за 2019 рік частка "зеленої" електроенергії у загальному енергетичному балансі країни, включно з великими гідроелектростанціями, становила 8,7%, що значно перевищує закладений в Енергетичній стратегії України показник – 7% у 2020 році.

П’яте. Також з 1 серпня нові сонячні електростанції потужністю понад 1 МВт зможуть бути введені в експлуатацію та розраховувати на підтримку держави тільки шляхом участі в аукціонах. Ці нововведення не стосуються нових вітрових станцій.

Шосте. Уряд зобов’язався до кінця 2021 року повністю погасити наявну заборгованість перед “зеленими”, яка за оцінкою міністра енергетики Ольги Буславець, становить 14 млрд гривень.
Зміни після першого читання

Після прийняття у першому читанні депутати подали до законопроєкту близько 1300 правок, а також один альтернативний проєкт – №3658-1 – авторства голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса.

Під час голосування 21 липня нардепи підтримали правку Геруса 1203, яку не врахував комітет. Правка скасовує норму у законопроєкті про незмінність оподаткування галузі “зеленої” енергетики.

“У нас податки міняються для різних галузей, і теоретично такі податки (для виробників ВДЕ. – ЕП) у майбутньому можуть змінюватися. Також ця норма є не зовсім правильною, оскільки податками має займатися податковий комітет”, – пояснив нардеп.

На думку голови Української вітроенергетичної асоціації Андрія Конеченкова, прийняття поправки 1203 є негативним сигналом для інвесторів і підлягає перегляду.

“Поправка 1203, яка може ввести акциз на “зелену” енергетику, суперечить здоровому глузду. Думаю, будемо вносити пропозиції щодо її скасування”, – заявив голова асоціації.

Також депутати проголосували на підтвердження ще за дві правки – №881, №939. Автор – “слуга народу” Дмитро Кисилевський.

Ці правки вводять поняття підприємства “зеленої” електрометалургії. Йдеться про підприємства, що виробляють сталь з нормами прямих викидів сталеплавильного виробництва CO2 на рівні не більше 250 кг на тону сталевої продукції та виключно електродуговим методом виробництва.

Компанія повинна підтвердити, що її обсяг виробництва сталевої продукції електродуговим методом становив не менш 50 тисяч тон за минулий календарний рік.

Таким підприємствам встановлюється тариф на передачу електроенергії, який не враховує витрати НЕК “Укренерго” на виконання спеціальних зобов’язань щодо забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел.

“Суть моїх правок в тому, щоб споживачі електроенергії, які знизили викиди СО2 до європейського цільового рівня, звільнялися від тієї частини тарифу на передачу, яка йде на компенсацію “зелених тарифів”.

Вони вже сплатили понад 1 млрд дол на зниження викидів в рамках своїх інвестицій. Чи варто їх змушувати двічі платити за одні й ті ж речі?”, – пояснював Киселевський логіку своїх поправок на засіданні комітету.
Бенефіціари “зеленого тарифу”: як нардепи, їхні сім’ї та помічники заробляють на електриці

За його словами такі преференції зможуть отримати чотири підприємства: електросталеплавильний комплекс “Дніпросталь”, ПрАТ “Дніпроспецсталь”, сталеплавильне підприємства “Електросталь” і ПрАТ “Азовелектросталь”. Проте це не повний перелік і наразі він ще невідомий.

Також у фінальній версії законопроєкту передбачається, що держбюджет надасть фінансову підтримку гарантованому покупцю на оплату виробникам “зеленої” енергетики. Така підтримка має становити не менше 20% від прогнозної товарної продукції виробітку “зеленої” електроенергії на відповідний рік.

У свою чергу, “зелені” бізнес-асоціації просили на два роки продовжити дію тарифу, але депутати не підтримали.

За словами засновника та співвласника енергетичного холдингу “Гідроенергоінвест-Акванова” Ігоря Тинного, через відповідні зміни іноземні інвестори будуть вимушені йти позиватись до міжнародних арбітражів.

“Професійні міжнародні “фонди-стерв’ятники” відчувають запах легкої здобичі, і вже бомбардують великих і не дуже інвесторів з пропозиціями профінансувати міжнародні арбітражі проти України”, – стверджує бізнесмен.

“Вони мають відповідний юридичний досвід, мають довгий фінансовий ресурс і вони виграють за 2-4 роки, як вони виграли в Іспанії та інших країнах, де політики також вирішили підіграти своїм короткостроковим політичним цілям, не зважаючи на довгострокові втрати для їх держав”, – пише він в колонці на ЕП.

За підрахунками бізнесмена, сумарно бюджету України зниження “зелених тарифів” коштуватиме 3 мільярди доларів у вигляді недоотриманого податку на прибуток і ще 4-5 мільярди доларів пізніше – за рішеннями міжнародних арбітражів.

Українська асоціація відновлюваної енергетики, співзасновником якої є Ігор Тинний, раніше не підписала згадуваний меморандум виробників ВДЕ з урядом, який став основою для ухваленого 21 липня законопроєкту.

Джерело: https://www.epravda.com.ua/publications/2020/07/21/663208/

Залишити відповідь

Закрити меню