Сайт міста Рогатина
  Головна     Погода     Оголошення     Статті     Фотографії     Культура     Довідник     Реклама     Контакти    
Гість [Вхід] [Реєстрація
   
   
 
Меню сайту
Краєзнавство
Цікаві статті
Персоналії
Пам'ятки архітектури Рогатина
Сільський зелений туризм


Цікаві сайти
Осередок МФБГ в Івано-Франківській області Історико-меморіальний музей Степана Бандери
СПД Павлів і Ко. Рогатинська громадська організація Відродження
Інформаційний портал Калуша Сайт міста Бурштина

Наша кнопка:

Сайт міста Рогатина

Москвофільський рух на Рогатинщині

Як не прикро це визнавати, але мусимо – в сучасних краєзнавчих публікаціях про Рогатинщину часто має місце (свідоме чи ні, не знаємо) «прикрашування» минулого шляхом замовчування деяких подій.

Такий підхід до опису минулого суттєво його спрощує, якщо не сказати «спотворює», що не на користь не лише правді, а й переконливості таких, «підмальованих», історичних картин.

Для того, щоб розвіяти враження, яке складається з сучасних публікацій про широке опанування різними товариства та партіями загалу українців на початку XX ст., наведемо без коментарів кілька тез з книжки Федевича К.К. (Галицькі українці у Польщі. 1920 – 1939 рр. (Інтеграція галицьких українців до Польської держави у 1920 – 1930-ті рр.)):

– до 50% з майже 5,5 мільйонів жителів Східної Галичини аж до 1939р. знаходились поза зоною впливу польського, єврейського та українського сучасних національних дискурсів. Багато мешканців сіл і містечок практично не зазнавали жодного зовнішнього впливу, який би походив з-поза меж сільської громади, чи то від держави чи то від структур національного руху.

– до половини представників галицького селянства не мали чітко вираженої національної самосвідомості.

– українські та польські селяни часто були більш близькими між собою, ніж із представниками вищих прошарків своєї національності.

– як і раніше, у 1920 – 1930-ті рр.. були поширені традиційні терміни самовизначення, такі як «тутейші», «місцеві», «мазури», нерідкими були випадки, коли опитуваним взагалі було складно назвати себе.

– у такому місті як Станіславів термін «українець» почав заступати «русинську» самоназву лише у 1917р. після революції (то що вже говорити про села, де процеси зміни термінології національного самовизначення йшли значно повільніше!).

– перехід сільського і міщанського населення Східної Галичини до сучасної національної самосвідомості не завершився аж до 1939р., тобто до приходу радянської влади;

– під час переписів жителям галицьких сіл і містечок часто було байдуже яку релігію чи національність їм припишуть.

– знання про зовнішній світ і самосвідомість селян безпосередньо залежали від активності і рівня обізнаності місцевого духовенства і інтелігенції.

– саме наявність москвофільського руху також свідчить про незавершеність процесів національного самовизначення у Східній Галичині у 1920 – 1930рр. навіть серед відносно свідомої частини русинського або українського населення.

– галицьким українцям для формування стійкої української самосвідомості у переважно аграрного населення Східної Галичини відверто бракувало такого фактору, як підтримка своєї держави з його національним чиновницьким апаратом.

– в українському суспільстві Галичини у 1920-ті роки серйозно не вистачало національної інтелігенції, частина якої загинула, емігрувала чи скоротилася природним шляхом під час бойових дій 1914 – 1920 рр., коли майже припинився приріст її кадрів з числа випускників гімназій і університетів. Її критична маса для успішного національного наступу на галицьке село була набрана лише на початок 1930-х рр., коли державні гімназії, польські та іноземні вузи закінчили принаймні 3 – 5 тисяч молодих галичан.

Як на наш погляд, вже цих тез достатньо для того, щоб підважити звичну історичну картину минулого, наприклад, Рогатинщини, яку малюють нам сучасні дослідники...

Дата публікації: 13.08.2012 | Кількість переглядів: 5087 | Детальніше...
Про книжку "Політика Німеччини й Австро-Угорщини в Першій світовій війні"

Що читаємо: Кураєв О.О. Політика Німеччини й Австро-Угорщини в Першій світовій війні: український напрямок. – К., 2009. – 456с.

Друга Світова війна, на відміну від Першої світової, до цього часу є активним подразником параісторичних суспільних дискусій в Україні.

Однак, саме під час та після Першої світової війни українці стали об'єктами та, певною мірою, суб'єктами європейської політики, створили свої державні утворення (УНР та ЗУНР), а військові наслідки тієї війни мали визначальний вплив на долю українців протягом всього XX ст.

Як видається, Друга Світова війна – погіршена калька Першої світової, із врахуванням зростання у міжвоєнний період рівня військової техніки та спроможності людей вбивати собі подібних...

Дата публікації: 26.05.2012 | Кількість переглядів: 4073 | Детальніше...
НИЖНЯ (ДОЛІШНЯ) ЛИПИЦЯ ПІД ПОЛЬЩЕЮ: 20-30-ТІ РОКИ XX СТ.

Мало хто займається історією села Нижня Липиця, тому ми вирішили запропонувати увазі читачів цей короткий шкіц за період 20-30-тих років XX ст., коли село, як і Галичина, тимчасово знаходилося під владою Польщі.

Ми вважаємо, що вивчення цього періоду має дуже важливе значення для поновлення інформаційного зв'язку між поколіннями, розірваного за часів правління радянської влади від Другої світової війни та до кінця 80-х років. Ті роки можемо охарактеризувати як роки колективного безпам'ятства...

Дата публікації: 28.03.2012 | Кількість переглядів: 5998 | Детальніше...
Нарис про сотню 3-ї ВО "Лисоня" УПА-ЗАХІД - "Рубачі" (перше наближення)

З   огляду на те, що ми займаємося дослідженням   історії Цюцькова  (тепер – Малинівка)   Рогатинського району Івано-Франківської   області, і з «Рубачами» пов'язав свою   долю «Ігор», який походив з цієї місцевості,   нам не уникнути дослідження історії цієї  сотні УПА.

Користуючись нагодою, ми також маємо намір висловити кілька більш загальних міркувань щодо формування та бойового  шляху сотень УПА 3-ї ВО «Лисоня».

Дослідження  історії сотень ВО-3 «Лисоня» УПА-Захід  пов'язане із суттєвими труднощами: існуюча  інформація розкидана по різних важко  доступних локальних джерелах. Адже публікації  на цю тему переважно розкидані по численних  районних газетах, брошурах, книжках, що  видавались місцевими ентузіастами обмеженим  тиражем переважно у районних центрах  Галичини, а тому є малодоступними для  дослідників.

Найбільше  інформації про сотню «Рубачі» знаходимо  в 12-му томі «Основної серії» Літопису  УПА. Всю іншу інформацію довелося збирати  так би мовити «по крихтах».ю...

Дата публікації: 05.02.2012 | Кількість переглядів: 8838 | Детальніше...
Овіяне легендами ім’я Роксолани

РоксоланаОвіяне легендами ім’я Роксолани відоме в нашім краю з давніх часів.
Народні перекази наділяють цю незвичайну жінку-красуню, як і легендарну Марусю Богуславку, багато численними подвигами. Це звільнення невільників з турецького рабства, це  вплив на імператора наймогутнішої Османської держави щодо ненападу на рідний край, це  її зв’язок з рідною землею.

Роксолані, ім’я якої звучить на Опіллі як Роксоляна, присвячено чимало літературних та творів образотворчого мистецтва, створених зарубіжними та українськими авторами. Часто, відходячи від історичної дійсності, вони приписують цій історичній постаті чимало цікавих інтригуючи пригод, які незавжди можна сприймати за історичний факт.

Проте відомо, що в кожній легенді є частина правди. Народні легенди пов’язують діяльність її батька-священика із знаменитою Святодухівською церквою в Рогатині. Наділяють її українським ім’ям Настя Лісовська. І хоч ряд зарубіжних письменників в своїх художніх творах представляють Роксоляну полячкою, італійкою чи англічанкою, - історичні джерела свідчать, що вона була українкою. Про це розповідають записи її сучасників: М. Литвина (1549-1551 р.), італійських дипломатів XVI ст. Петро Брагідіни та Доменіко Тревізано, перекладача Сулеймана ІІ Ібрагім Бега. А польський поет-історик С. Твардовський зазначає, що вона є дочкою простого Рогатинського попа. Це підтверджують і дослідники історії Туреччини Гамер, Йорга, А. Кримський, які мали змогу працювати в архівах Туреччини.

Дата публікації: 06.12.2011 | Кількість переглядів: 11522 | Детальніше...
Життя в боротьбі

Відомий під псевдонімом Микола Угрин – Безгрішний (справжнє Микола Іванович Угрин) народився в с. Кутятичі (тепер Польща) 18.12.1883 р., батько його Іван Угрин, мати Розалія Коцьолок. Про те парох с. Комарничі підчас хрещення в метричній книзі записав латиною замість Угрин – Венгжин. Отож тривалий час його прізвище в офіційних документ фігурувало як Венгжин, лише в зрілому віці йому вдалося повернути своє справжнє прізвище.

Дата публікації: 06.12.2011 | Кількість переглядів: 4170 | Детальніше...
Військові операції під час Галіційської битви на Рогатинщині

Катра Галіційської битви на РогатинщиніПід час Першої світової війни,  територія Рогатинщини стала театром важливих подій як військового, так і  політичного характеру.

Як відомо, на початку Першої  Світової війни на Східному театрі військових дій після вступу у війну Росії,  відбулася Галіційська битва, що тривала 33 дні – з 5 (18) серпня 1914р. до 8  (21) вересня 1914р. та була однією із найбільших стратегічних операцій Першої  світової війни.

В результаті цієї битви Росія  захопила Східну Галичину, а австро-угорські війська були відкинуті за р.  Сан  на півночі та Карпатські перевали на  півдні.

Важливі події цієї битви  відбувалися і на Рогатинщині. Однак, хоча загальний хід битви відомий і з ним  можна ознайомитися у літературних джерелах, військові події, що відбувались  саме на території тодішнього Рогатинського повіту детально не досліджено.

В цій короткій статті ми взяли  собі за мету сконцентрувати увагу саме на тих військових операціях протиборчих  сторін під час битви, що мали місце на території Рогатинського повіту у його  тодішніх адміністративних межах. Це, на нашу думку, важливо для кращого  розуміння не такого й далекого минулого Рогатинщини, яке однак не знаходить  належного відображення у сучасних краєзнавчих дослідженнях нашого краю.

Дата публікації: 31.08.2011 | Кількість переглядів: 9433 | Детальніше...
ВИКОРИСТАННЯ ГАРМАТИ «MORSER» ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ НА РОГАТИНЩИНІ

Гармата "Morser"Загальновідомо, що Галичина була хоча й не пріоритетним, але досить важливим театром військових дій на протязі всього часу Першої світової війни з початку Галіційської битви. Водночас Галичина зазнала неймовірних матеріальних, соціальних, людських втрат на протязі всього часу війни через те, що фронти кілька разів переходили туди й назад майже всією її територією.

Рогатинщина також у прямому значенні цих слів «опалена тією війною» – тотальна недовіра до українців австрійської влади як до потенційних зрадників та звинувачення їх у військових поразках австрійської армії під час першого етапу війни, в результаті яких австрійська армія до кінця війни так і не змогла повною мірою відновити свою боєздатність та бойовий дух військ; репресії проти українців-москвофілів та їх поміщення у концентраційні табори («Талєрґоф» та інші) австрійською владою; розстріли без суду і слідства українців, які самоназивалися русинами, вже не кажучи про руйнування українських господарств, осель та знищення рухомого та нерухомого майна...

Дата публікації: 12.06.2011 | Кількість переглядів: 7397 | Детальніше...
Рогатинщина у заходах підтримки голодуючих в 1932-1933 роках

Серед питань з історії Рогатинщини, про які ми на даний час знаємо недостатньо, є висвітлення тієї моральної, матеріальної та суспільної допомоги голодуючим у Наддніпрянській Україні, яку разом із іншими повітами міжвоєнної Польщі надавала і Рогатинщина.

У цьому короткому повідомленні нам видається важливим зреферувати відомості, що містяться у монографії Я. Папуги Західна Україна і Голодомор 1932 – 1933 років: Морально-політична і матеріальна допомога постраждалим. – Львів: Астролябія, 2008. – 248с...

Дата публікації: 06.06.2011 | Кількість переглядів: 5611 | Детальніше...
МОНОГРАФІЯ «ОПІЛЛЯ»: КОРОТКА РЕЦЕНЗІЯ

Опілля – Галич: Інформаційно-видавничий відділ Національного заповідника «Давній Галич», 2010. – 208с.

У 2010 році в Галичі побачила світ важлива для дослідників Рогатинщини монографія «Опілля» – дослідження етнографічного загону постійно діючої науково-дослідної експедиції Національного заповідника «Давній Галич», в якій зібрано матеріали експедицій з 1998 року.

Презентація цього збірника в Обласній універсальній бібліотеці ім. І.Франка в Івано-Франківську відбулася 10 лютого 2011 року...

Дата публікації: 31.05.2011 | Кількість переглядів: 6295 | Детальніше...
[ 1 ][ 2 ][ 3 ]
 
   
 
Website uptime monitor Host-tracker.com © 2007-2017 Сайт міста Рогатина
Створення сайту: LesHOST