Сайт міста Рогатина
  Головна     Погода     Оголошення     Статті     Фотографії     Культура     Довідник     Реклама     Контакти    
Гість [Вхід] [Реєстрація
   
   
 
Меню сайту
Краєзнавство
Цікаві статті
Персоналії
Пам'ятки архітектури Рогатина
Сільський зелений туризм


Цікаві сайти
Осередок МФБГ в Івано-Франківській області Історико-меморіальний музей Степана Бандери
СПД Павлів і Ко. Рогатинська громадська організація Відродження
Інформаційний портал Калуша Сайт міста Бурштина

Наша кнопка:

Сайт міста Рогатина

Небезпека від видобування сланцевого газу

В Україні один з найбільших басейнів, де планується видобуток такого газу, так звана "Юзівська платформа" – умовна ділянка, що охоплює значну частину сходу Харківщини і півночі Донеччини. Друга ділянка - "Олеська платформа" – дебелий шмат Львівщини, переходить на територію Польщі, яка також поспішила відкрити двері газодобувачам.

Головне завдання газовидобувних компаній – "витрясти" бульбашки газу зі щільної породи на глибині кількох кілометрів. Для цього використовують технології горизонтального буріння та гідророзриву пластів — на глибину залягання порід, яка зазвичай складає від 700 до 3000 м пробурюється свердловина, що розгалужується в породі на кілька рукавів.

В цю свердловину закачують розчин води, піску та хімічних сполук, які створюють великий тиск і руйнують породу. Газ вивільняється і його можна видобути. Проте відкачати з такою ж легкістю розчин води і реактивів не вдається і зазвичай щонайменше половина цієї високотоксичної рідини залишається у свердловині.

Саме в цьому бачать одну з головних загроз видобутку сланцевого газу всі, хто називає його екологічним лихом. Поки свердловина дістанеться до газоносної породи, розміщеної на великій глибині, вона може перетнути не один водоносний горизонт. Жодної гарантії, що токсичний розчин не потрапить у ґрунтові води, нема. А це значитиме, що ґрунтові води на всю площу кожного забрудненого водоносного горизонту стануть токсичними і вже ніколи не зможуть бути використаними в побуті.

Дата публікації: 20.05.2014 | Кількість переглядів: 2735 | Детальніше...
Актуальне інтерв'ю - Юрій Оробець

Тема, про яку сьогодні будемо говорити, є вкрай важливою для України. Алкоголь сьогодні нищить сотні життів Українців, рушить родини. Саме про це ми поговоримо із гостем нашої студії, членом всеукраїнського громадського руху «Твереза Україна» Юрієм Оробцем.

Частина 1:

Дата публікації: 25.01.2013 | Кількість переглядів: 5155 | Детальніше...
Як боролися з українською мовою. Хроніка заборон за 400 років

Мова - серце націїУкраїнську мову обмежували, забороняли і відміняли протягом останніх чотирьох сторіч. Офіційно - циркулярами, указами, законами, анафемами тощо. За цей час українська загартувалася так, що навряд чи зверне увагу на якихось там депутатів.

Сьогодні фракція Партії регіонів у ВР обманула опонентів, прийнявши у другому читанні скандальний закон, який проголошує російську мову офіційною.

"Історична Правда" пропонує згадати, скільки разів за останні 400 років намагалися обмежити вживання української.

Дата публікації: 25.07.2012 | Кількість переглядів: 6661 | Детальніше...
ПРО КНИЖКУ: «ПОЛІТИКА НІМЕЧЧИНИ Й АВСТРО-УГОРЩИНИ  В ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ»

Що читаємо: Кураєв О.О. Політика Німеччини й Австро-Угорщини в Першій світовій війні: український напрямок. – К., 2009. – 456с.

Друга Світова війна, на відміну від Першої світової, до цього часу є активним подразником параісторичних суспільних дискусій в Україні.

Однак, саме під час та після Першої світової війни українці стали об'єктами та, певною мірою, суб'єктами європейської політики, створили свої державні утворення (УНР та ЗУНР), а військові наслідки тієї війни мали визначальний вплив на долю українців протягом всього XX ст.

Як видається, Друга Світова війна – погіршена калька Першої світової, із врахуванням зростання у міжвоєнний період рівня військової техніки та спроможності людей вбивати собі подібних.

Тому книжка, надрукована Інститутом української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, є дуже цінною роботою, з огляду на те, що дає нам змогу зрозуміти динаміку планів ініціаторів Першої світової війни: Німеччини та Австро-Угорщини, щодо українського національного руху в період з 1914 до 1918 років...

Дата публікації: 18.04.2012 | Кількість переглядів: 6781 | Детальніше...
23 “февраля” – що святкує Україна?!

Навіщо українці святкують 23 "февраля"? Що це за свято? День захисника Вітчизни? Якого захисника і чиєї Вітчизни? Я спостерігав за тим як мої знайомі,друзі і всі підряд вітають один одного з цим "святом"... Я питав у них що вони святкують, вони святкують свято чоловіка... Тіпа як у жінок 8 березня так і у чоловіків.

Коли я питав чому саме 23-го, сказали так прийнято, традиція типу. Я питав чи знає хоч хтось походження цієї традиції. Ніхто не знає..Навіть старші чоловіки, як мій батько.. Не знають... А святкують невідомо що.

1918 року 23 лютого – день створення "Рабоче-Крестьянской Красной Армии"...Коріння цього свята сягає саме цієї події.

Дата публікації: 29.02.2012 | Кількість переглядів: 6195 | Детальніше...
Постріл в оборону мільйонів

Микола ЛемикУ 1932 році на тому березі Збруча починалася “залізна завіса” і жахливе горе . Дві колоністські держави, два режими, дві влади та одна поневолена нація.

Смерть однієї людини - це трагедія, смерть мільйонів - це статистика (Й.В.Сталін). Для Йосифа Джугашвілі смерть мільйонів українців була лише статистикою, яку він сам зумисне спровокував. Цілеспрямовано, крок за кроком, тиран намагався викорінити цей Дух Одвічної Стихії, який неодноразово піднімав українців проти поневолювачів і допоміг зберегтись їм як нації. Використовуючи при цьому найстрашніше знаряддя - голод.

Фальшиві свідчення на кшталт ”У нас все добре! Голоду тут немає!” (котрі лунали на весь світ) дані брехливими псами комуністичного режиму не могли переконати українців, які серцем відчували біду по ту сторону...

Дата публікації: 26.11.2011 | Кількість переглядів: 7154 | Детальніше...
Степан Лесів: Наше завдання — нести людям правду про Степана Бандеру, про визвольний рух

Степан Лесів, завідувач історико-меморіального музею Степана Бандери у Старому Угринові на Калущині (http://museum-bandera.if.ua/).

Народився 1975 року у сусідній з Угриновом Новиці. Разом із батьком-вчителем місцевої школи і неперевершеним грибником часто бував у навколишніх селах і в Чорному лісі, де майже кожний метр рясно скроплений кров’ю українських героїв, котрі на смерть ішли за нашу і майбутніх поколінь свободу.

У студентські роки активно включився в громадську роботу, невдовзі очолив обласне молодіжне крило КУНу. Однак політична кар’єра не звабила його. Вирішив конкретною справою долучитися до висвітлення білих плям у страдницькій українській історії, до пошуку місць боїв і загибелі повстанців, їх належного пошанування. “Ніхто не забутий, ніщо не забуто”,— цей пам’ятний ще зі шкільного дитинства лозунг, переконаний Степан Лесів, має стосуватися всіх, хто боровся за нашу свободу. Над цим і працює вже більше десяти років у музеї.

Молодший науковий працівник, завідувач фондами, заступник директора і останніх шість років очолює колектив музейників. Ходить з молодими науковцями, активістами “Меморіалу” повстанськими стежками, знаходить місця боїв, встановлює або відновлює разом із громадами березові хрести, досліджує численні архіви, пише наукову роботу.

Дата публікації: 16.09.2011 | Кількість переглядів: 6515 | Детальніше...
Камуфлювання, як метод маніпулювання увагою?

Непомітно для громадськості Верховна Рада ухвалила в першому читанні проект Закону №4585 від 19 листопада 2010 року «Про внесення змін до деяких законів щодо носіння форменого одягу, використання знаків розрізнення та символіки».

Мабуть, нудна «армійська» назва не спонукала нікого знайомитися з його текстом. А тим часом, віддавши за нього свої голоси, 263 депутати із 345 зареєстрованих у сесійній залі готують для всіх чимало веселого.

Законопроект передбачає, що забороняється носіння військової форми, форми одягу інших військових формувань та знаків розрізнення і відзнак особами, які не мають на це законних прав. Здається, нормально...

Дата публікації: 15.09.2011 | Кількість переглядів: 6076 | Детальніше...
Кому не вигідне визнання Влескниги

Велесова книгаНайдавніша і найвизначніша історична та літературна пам'ятка українського народу Влесова, або Велесова Книга написана в період, коли Русі доводилося протистояти масованій навалі греків, що намагалися підкорити волелюбний народ і запровадити на Русі свої цінності.

Твір і виник як відповідь на зазіхання знищити історію та духовний світ руського народу. Очевидно, це сталося у 881-му і в цьому році їй виповнюється 1130 років. Автор Книги – вчитель і волхв Ілар Хоругин, який згадується у творі. У Книзі неодноразово звучать палкі заклики зберегти своїх богів, старовину і пам'ять про предків: "почуй, нащадку, славу ту і держи серце своє за Русь, якою є і пребуде наша земля. Маємо боронити її од ворогів і вмерти за неї" (д. 8 (2)...

Дата публікації: 27.07.2011 | Кількість переглядів: 7021 | Детальніше...
Сповідь солдата-енкаведиста: «Я за той час розстріляв двох сестричок 10-12 років»

На ім'я одного з сільських голів Заліщицького району прийшов зі Східної України лист такого змісту:
«Я – колишній солдат спецгрупи НКВД, яка під маркою бандерівців у 1944-1945 рр. організовувала вбивства невинних людей на Тернопільщині.

Наша група позбавила життя не один десяток людей нібито за симпатії до совєтської влади. І нині, на схилі літ, стоячи над могилою, хочу висповідатись, розповісти, хто ж насправді організовував ці криваві акції. Мені й досі привиджуються нещасні, що просили у нас пощади, та пощади їм не було...

Дата публікації: 25.03.2011 | Кількість переглядів: 6965 | Детальніше...
[ 1 ][ 2 ]
 
   
 
Website uptime monitor Host-tracker.com © 2007-2017 Сайт міста Рогатина
Створення сайту: LesHOST