Сайт міста Рогатина
  Головна     Погода     Оголошення     Статті     Фотографії     Культура     Довідник     Реклама     Контакти    
Гість [Вхід] [Реєстрація
   
   
 
Меню сайту
Краєзнавство
Цікаві статті
Персоналії
Пам'ятки архітектури Рогатина
Сільський зелений туризм


Цікаві сайти
Осередок МФБГ в Івано-Франківській області Історико-меморіальний музей Степана Бандери
СПД Павлів і Ко. Рогатинська громадська організація Відродження
Інформаційний портал Калуша Сайт міста Бурштина

Наша кнопка:

Сайт міста Рогатина

Назад Назад
Торги у рогатинській народній торгівлі в 1889 році

З другої половини XIX ст. громадське життя українців в Галичині, та, зокрема на Рогатинщині, переживало період організаційного розквіту – українці почали активно створювати громадські організації в різних сферах життя, різного роду товариства, клуби тощо.

Через недостатню розвиненість власної провідної верстви, у створенні таких товариств та організацій ми орієнтувались на приклади більш активних націй: польської та німецької.

Зазвичай товариства спочатку створювалися у Львові, чи, значно рідше – у іншому великому місті тогочасної Галичини (Станіславові, Коломиї, Дрогобичі тощо), а пізніше вони поступово поширювали свою діяльність на повітові центри шляхом створення філій.

Однак, були і винятки, коли маленьке товариство, подібне до товариств, що вже існували у Львові, створювалося у повітовому центрі та існувало автономно.

На Рогатинщині таким винятком з цього правила був кооператив «Народна торгівля», заснований у березні 1886 року, за зразком «Народної торгівлі», що була створена у Львові в 1883 році.

На час заснування рогатинській кооператив об’єднував понад 60 членів – міщан і селян.

Протягом всього часу її існування конкуренти в особі представників єврейської та польської громад старалися чинити перешкоди у розвитку торгівлі українців – через судові позови, а також неправдиві звернення до місцевих урядовців про порушення «Народною торгівлею» законів та торгівлею недозволеними речами. В результаті цих звернень крамниця неодноразово закривалася; проводилися обшуки як у крамниці, так і у помешканнях керівників крамниці і товариства.

Тому з цієї причини, у зв’язку із недоліками в керівництві, а також через відсутність навичок торгівлі, рогатинській кооператив самостійно проіснував лише три з половиною роки і був ліквідований.

Не зважаючи на таку коротку історію, події у рогатинській «Народній торгівлі» досить часто привертали увагу кореспондентів «Діла», провідної української газети в Галичині – протягом 1886 – 1889 років газета торкалася цієї теми не менше, ніж 10 разів.

Коротку історію кооперативу досить повно виклав у своїй статті «Початки «Народної торгівлі» в Рогатині» у першому збірнику «Рогатинська земля» д-р О. Кравченюк.

Ми ж детальніше зупинимося на конфлікті в середовищі рогатинської «Народної торгівлі», що врешті решт призвів до її ліквідації як самостійного кооперативу, та який теж потрапив на шпальти газети «Діло».

В «Ділі» з весни 1889 року неодноразово друкувалися оголошення про скликання загальних зборів Рогатинського товариства.

Так, в травні 1889 року було скликано загальні збори кооперативу, на яких стало зрозуміло, що рада Рогатинського кооперативу пропонує учасникам зборів вже готові проекти наступних рішень: про ліквідацію товариства; про створення ліквідаційної комісії і про продаж рогатинської крамниці Львівському товариству, за умови, що останнє відкриє свою філію в Рогатині.

Однак будь-яких рішень на цих зборах не було прийнято, бо при цьому рада не здала собі звіту про те, що такі важливі рішення повинні бути прийняті лише після їх обговорення загальними зборами. Крім того, на цих зборах, як виглядає, був відсутній кворум.

Судячи зі всього, спочатку скликання загальних зборів двічі відбулося з порушеннями процедури, тому було дане наступне, друге за рахунком оголошення, про скликання загальних зборів на червень.

В червні на зборах знову ж таки не змогла рада осягнути своїх цілей. Бо цісарсько-королівський нотаріус, що, як виглядає, також був присутній на зборах, знову побачив формальні недоліки у оголошенні про скликання загальних зборів кооперативу: не було чітко зазначено перелік питань порядку денного.

Судячи зі всього, формальні вимоги до процедури ліквідації товариства, як іронізує автор допису в «Ділі», давалися раді товариства дуже важко – до того часу рада досить вільно ставилася до таких своїх формальних обов’язків як ведення протоколу засідань та дотримання процедури під час голосувань щодо наявності чи відсутності кворуму зборів. Деякі рішення, що не належали до компетенції ради, взагалі приймалися самою радою.

Тому рада була вимушена дати третє оголошення про скликання зборів, які й відбулися 28 липня 1889 року.

Автор допису розмірковує, що раді досить важко дасться виконання статутних вимог для такого випадку: 1) присутність на зборах учасників, які репрезентують (3/4) від підписаного капіталу кооперативу; 2) присутність на зборах абсолютної більшості учасників товариства (а це більш ніж 50 чоловік); 3) голосування за рішення про ліквідацію товариства 2/3 від присутніх на зборах членів товариства.

Останні дві умови, мабуть, ніколи не настануть, розмірковує автор, через байдужість членів товариства.

Імовірно, на третіх загальних зборах цих формальностей дотриматися знову не вдалося, тому рада була вимушена скликати і четверті збори, що були призначені на 21 серпня.

Але, одночасно, досить багато членів товариства підписали звернення про ліквідацію Товариства при умові, що крамниця Товариства не буде продана євреям, а лише Львівському Товариству, за умови, що воно відразу відкриє в Рогатині свою філію.

Саме ця умова була причиною, чому рогатинці погоджувались ліквідувати своє дітище.

Однак, як виявилось, не зважаючи на те, що рада зважилася на такий відповідальний крок, не відомо чи Львівське Товариство у цей час взагалі щось знало про плани в Рогатині – не було певності чи воно прийме крамницю на свій баланс.

Однак про саме такий стан справ члени Товариства в Рогатині радою не були поінформовані, бо якщо б вони знали справжній стан справ, то навряд чи були б «за» ліквідацію свого Товариства.

Як вважає автор допису в «Ділі», насправді нагальної причини для ліквідації Товариства в Рогатині не було, а є перш за все небажання та неспроможність ради належно вести справи  Товариства.

На завершення свого допису автор закликає до того, щоб Рогатинська Торгівля не впала цілком, інакше це було ганьбою для повіту, і сподівається, що Львівська Торгівля не відхилить заклик та викупить рогатинську крамницю.

Все це свідчить про те, що Рогатинська «Народна Торгівля» переживала у 1889 році серйозну кризу з одного боку через некомпетентність своєї ради, яка не могла належно вести справи; з іншого боку сама рада свідомо чи ні (цього напевне не знаємо) приховувала від членів кооперативу важливу інформацію щодо поточної діяльності кооперативу та стратегічного бачення його подальшого розвитку. З іншого боку і членство кооперативу недостатньо цікавилося справами кооперативу, що, можливо, і стало однією із причин, чому рада відчувала себе такою безконтрольною, а кооператив врешті решт було ліквідовано.

На жаль, цей конфлікт вирішився через ліквідацію окремої «Народної торгівлі» в Рогатині і передачу її майна до «Народної торгівлі» у Львові.

А філія Львівської «Народної Торгівлі» в Рогатині таки була створена, однак це вже новий етап історії товариства на Рогатинщині.

Література: 1) Рогатинська земля. Збірник історично-мемуарних, етнографічних і побутових матеріялів. Том перший. – Н.-Й. – Париж – Сидней – Торонто: ЦК «Рогатинщина», 1989.; 2) Рогатинська земля. Збірник історично-мемуарних, етнографічних і побутових матеріялів. – Т.2. – Н.-Й. – Париж – Сидней – Торонто: ЦК «Рогатинщина», 1996. – 845с.; 3) «Діло» за 01.08.1889 року.

© Роман Москаль, м. Харків, серпень 2014

Дата публікації: 06.08.2014   Кількість переглядів: 4640
Коментарі
Ім'я  
Текст
 
 
   
 
Website uptime monitor Host-tracker.com © 2007-2017 Сайт міста Рогатина
Створення сайту: LesHOST