Сайт міста Рогатина
  Головна     Погода     Оголошення     Статті     Фотографії     Культура     Довідник     Реклама     Контакти    
Гість [Вхід] [Реєстрація
   
   
 
Меню сайту
Краєзнавство
Цікаві статті
Персоналії
Пам'ятки архітектури Рогатина
Сільський зелений туризм


Цікаві сайти
Осередок МФБГ в Івано-Франківській області Історико-меморіальний музей Степана Бандери
СПД Павлів і Ко. Рогатинська громадська організація Відродження
Інформаційний портал Калуша Сайт міста Бурштина

Наша кнопка:

Сайт міста Рогатина

Назад Назад
Рогатин та Рогатинщина у адміністративному поділі держав

Наявність у того чи іншого міста певного адміністративного статусу зажди виокремлює його із числа таких же ж, однак без відповідних адміністративних функцій.

Такий статус притягує людські та матеріальні ресурси, підвищує динаміку соціального життя.

Тому ми вирішили коротко узагальнити інформацію про адміністративне положення Рогатина та Рогатинщини у адміністративній структурі тих чи інших держав, що правили на нашій землі протягом віків та до яких належала місцевість теперішнього Рогатинського району.

У XVIII ст. Рогатин був центром староства. А з другої половини XIX ст. Рогатин став повітовим центром, й зберіг цей статус до сьогодні (із короткими перервами під час німецької окупації та під час володарювання радянської влади).

Однак так не було тривалий час у давніші часи.

Після занепаду Галицько-Волинського князівства та захоплення його земель Польщею у 1349 році, ці землі поступово інкорпоруються у адміністративну систему Польської держави.

У 1433 – 1434 роках (за іншими джерелами – 1378, Рабик В.П.) у складі Польського королівства утворюється Руське воєводство, яке ділиться на Перемиську, Сяноцьку, Львівську і Галицьку землі.

В 1435 році в Галичині було введено польське і німецьке право.

З 1433 до 1501 року Галицька земля ділилась на чотири староства (повіти) – Галицьке, Теребовлянське, Снятинське і Коломийське.

Пізніше Галицька земля поділялась вже на 6 повітів: Галицький, Теребовлянський, Коропецький, Червоноградський, Коломийський і Снятинський.

Рогатинщина в цей період часу належала до Галицького повіту Галицького староства (землі).

Галицький повіт був найбільш залюдненим у всій Галицькій землі – з 395 населених пунктів, 247 знаходились саме у Галицькому повіті. З них було 10 міст.

Адміністративне управління українськими землями у складі Речі Посполитої

здійснювалось на основі Литовського статуту 1588 року та норм польського права.

У другій половині XV ст. Рогатин входить до Галицького староства і його представники засідають у Галицькому сеймику, а пізніше у сеймику у Судовій Вишні. За тих часів Рогатин, разом із Коломиєю, Галичем, Снятином, був серед більших міст галицької землі, однак до XVII ст. місто поступово занепадає.

У XV ст. Рогатин, як і більшість інших міст Галичини (Львів, Галич, Теребовля, Дрогобич, Самбір, Жидачів, Снятин, Коломия та ін.) був королівським містом. Однак згодом король передає Рогатин родині магнатів де Ходечам, виходець з якої пізніше у 1490 – 1492 роках буде боротись із повстанням Мухи.

Пізніше (рік нам ще потрібно уточнити) з центром у Рогатині утворено Рогатинське староство, що існувало до закінчення поділів Польщі у 1772 році.

Після поділу Речі Посполитої 1772 року, новонабуті території Галичини були поділені австрійською владою, за прикладом інших земель імперії, на 18 циркулів – досить великих адміністративних утворень, конкретний склад місцевостей яких у подальшому зазнавав деяких змін.

Внаслідок першого поділу Речі Посполитої 5 серпня 1772 року (8) до складу Австрії відійшла вся територія Руського воєводства (без Холмської землі), Белзького та західних повітів Волинського і Подільського воєводств.

Австрійський уряд створив на захоплених територіях коронний край – Королівство Галичини і Лодомерії (Володимири) з центром у Львові, у складі якого штучно об’єднав українські етнічні землі з частиною польських земель. Австрія поділила “Королівство” на чотири воєводства, в яких було створено 24 дистрикти. Проте воєводський поділ проіснував 3 роки. У 1775 році новоприєднаний край поділили на 6 округів, а округи – на 59 дистриктів. Але незабаром відбулася нова реорганізація. У 1782 році кількість округів збільшено до 18, а дистрикти взагалі ліквідовано. Бережани стали центром округа (бецирку).

Спочатку Рогатин у складі Золочівського циркулу належить Софії Любомирській. І лише у 1798 р. Рогатин переводять у Бережанський циркул.

В липні 1809 року князь Понятовські, домовившись з генералом Голіцином, зайняв Галичину, зокрема Тернопільську, Бережанську і Жовківську округи. З кінцем травня 1809 року підполковник Стшижевські і генерал Камєнскі зорганізували провінційну польську адміністрацію в Бережанській окрузі. Хоча через два місяці австрійський генерал Мервельдт знову зайняв Бережани, все ж відступив їх Росії разом з Тернопільською округою, яку повернуто Австрії Віденським конгресом аж у 1815 році. Бережани у склад Росії все ж таки не були включені.

Цісарською постановою з 27 лютого 1847 року уряд наказав поділити Галичину на Східну (етнічно українську) і Західну (етнічно польську).

В 1866 році відбулась ще одна адміністративно-територіальна реформа, за якою число повітів збільшено до 76. У 1867 році повіти названо старостами повітовими. З часом їх кількість зросла і у 1910 році їх стало вже 81, з них 51 у Східній Галичині, а 30 – у Західній.

Повіт очолював староста (керівник повітової адміністрації).

Після цієї адміністративної реформи, коли замість циркулів створюються повіти, Рогатин вперше у своїй історії стає адміністративним центром окремого повіту.

Під час Першої Світової війни після того, як в серпні – вересні 1914р. Рогатинський повіт тимчасово захопили російські війська, Рогатинський повіт увійшов до складу створеного окупаційною російською владою Галицько-Буковинського генерал-губернаторства.

Чи Рогатинський повіт якимось чином адміністративно виокремлювався, нам не відомо. Імовірно, так і залишився Рогатинський повіт.

Після утворення ЗУНР, провідники українців на місцях поступово перебирали владу в повітових центрах. Як це відбулося в Рогатині і хто перебрав на себе владу від австрійських урядовців на даний час не знаємо.

9 листопада 1918р. було утворено тимчасовий виконавчий орган, який 13 листопада став урядом – Державним Секретаріатом ЗУНР – ЗОУНР. Було затверджено Конституційні основи новоствореної держави – «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель», згідно з яким вона отримала назву – Західно-Українська Народна Республіка. Був затверджений герб держави – Золотий Лев на синьому тлі та прапор –блакитно-жовтий.

Адміністративний статус Рогатина за ЗУНР був, імовірно, таким же ж, як і за австрійської влади.

Вже 18.11.1918р. було затверджено військовий поділ держави на військові області, що складалися з 12 військових округів, що в свою чергу охоплювали кілька повітів: область Львів (округи Львів, Перемишль, Рава Руська, Самбір), область Станіславів (округи Станіславів, Стрий, Коломия, Чернівці), область Тернопіль (округи Тернопіль, Золочів, Чортків, Бережани).

Рогатинський повіт, адміністративно належав до Бережанської округи Тернопільської області. До цієї округи також належали такі повіти: Бережани, Бібрка, Перемишляни, Підгайці.

Українці сміливо боронили своєї незалежності, однак програли полякам ту війну за незалежність – ЗУНР через сукупність несприятливих обставин втрималася лише близько восьми місяців.

У травні 1919 р. до Рогатина увійшли польські війська, а Рогатин став повітовим містом Польської держави.

Влітку 1920 року Червона Армія, переслідуючи ворога, вступила на землі Західної України і відтіснила поляків із частини Східної Галичини, в тому числі, частково, і з Рогатинського повіту. Було проголошено Галицьку Соціалістичну Радянську Республіку. Керівним органом її став Галицький революційний комітет (Галревком), який очолив В.Затонський. Галревком розмістився в Тернополі. На місцях створювались повітові революційні комітети. Рогатинський повітревком певний час діяв Липиці Горішній.

15 липня 1920 року була прийнята “Декларація Галревкому про встановлення на землях Східної Галичини”, а 1 серпня – “Декрет №1 Галревкому про встановлення Радянської влади на Галичині”. Та радянська влада того разу проіснувала на Рогатинщині до смішного недовго. Під тиском польської армії, яка одержала велику допомогу від Антанти, Червона армія відступила за Збруч і 21 вересня 1920 року Галревком припинив свою діяльність.

Законом Польської держави від 5 грудня 1920р. на території колишньої Галичини польською владою утворено чотири воєводства, серед яких і Станіславівське, до складу якого і увійшов Рогатинський повіт. Адміністративну владу у повіті здійснював староста.

Такий стан речей в адміністративному відношенні протримався без суттєвих змін аж до вересня 1939 року.

Після захоплення Західної України радянськими військами, та підготовки ситуації для «народного волевиявлення» про приєднання Галичини до УРСР, тобто до початку 1940 року, поділ на повіти зберігається.

18 вересня радянські війська повністю контролювали Рогатинщину (?). Для керівництва всім політичним, економічним і культурним життям у всіх повітових центрах були створені тимчасові управління.

Вже 26-28 жовтня 1939р. у Львові відбулися Народні збори, які ухвалили та проголосили чотири “Декларації”, зокрема, про перехід усієї влади до рук трудящих міста і села та встановлення радянської влади, а також про входження в СРСР і возз’єднання Західної України з УРСР. 1-2 листопада. Позачергова п’ята сесія Верховної Ради СРСР ухвалила закон про включення Західної України до складу СРСР і возз’єднання її з УРСР.

12-15 листопада 1939р. позачергова третя сесія Верховної Ради УРСР ухвалила закон про входження Західної України до складу УРСР.

На території Західної України 4 грудня 1939 року було утворено шість областей, в тому числі і Станіславську, до складу якої входив і Рогатин, спочатку як центр одного із створених 10 повітів. Тоді територія Рогатинського повіту відповідала території повіту за Польщі.

З лютого 1940 року радянською владою запроваджено цілком новий адміністративний поділ, характерний для території України, що перебувала під владою більшовиків на той час.

Станіславівську область було поділено на 34 райони, а територію бувшого Рогатинського повіту поділено між Рогатинським, Більшівцівським, Бурштинським та Букачівським районами

В липні 1941 року Рогатин окупували німецькі війська, які створили власні окупаційній органи влади.

З 1 серпня 1941 року Східна Галичина увійшла до складу Генерального Губернаторства, створеного на терені колишньої Польщі. Вона була поділена на округи. Центром Бережанської і Чортківської округи стали Бережани.

Під час німецької окупації Рогатинський район з 1941 до 1944 року, імовірно, входить до Бережанської округи.

У 1944 році область Галичина отримала новий адміністративний поділ. Було утворено 11 округ (крайс), які ділилися на менші адміністративні одиниці, так звані повітові комісаріати (ляндкомісаріати). Рогатин входив до ляндкомісаріату, центром якого були Бережани. До цього ж комісаріату також входили Підгайці. В Бережанах був уряд окружного старости.

Наприкінці липня 1944 р. Рогатин було звільнено від німецьких окупаційних військ і повернено довоєнний радянський адміністративний поділ.

За цього поділу Рогатин знову був центром району, як і Більшівці, Бурштин і Букачівці.

Однак з другої половини 50-х років XX ст. і до початку 60-х років XX ст. площа району змінювалась кілька разів, поки не устійнилася в сучасному вигляді.

Так, в 1957р. було ліквідовано Букачівський район. Територія, що належала цьому районові була розподілена між сусідніми районами точний перелік яких нам потрібно ще віднайти у джерелах.

У 1959р. ліквідовано Більшівцівський, Бурштинський та Рогатинський райони.

У січні 1965 року після укрупнення районів, проведеного радянською владою, Рогатинський район було відновлено, а до Рогатинського району приєднано частини Більшівцівського, Бурштинського та Букачівського районів.

З того часу площа району не змінювалась.

Після здобуття Україною незалежності, розміри Рогатинського району, наскільки нам відомо, також не змінилися.

 

Джерела: 1) Возняк Т. Штетли Галичини. – Л.: «Ї», 2010. – 444с.; «Ї»//№28/2003. – Львів; 2) Бережани 1375 – 2000. Збірник статей та матеріалів. / Упорядники: Бідюк С.С., Мігоцький З.Л., Парацій В.М.,Сагайдачна Н.О., Скальська О.С. – Тернопіль-Бережани: Збруч, Відділ інформаційних систем і комп'ютерних технологій БАТІ, 2000. – 140с.; 3) Микола Чмир, Євген Пінак, Сергій Музичук. Галицька армія, 1918 – 1920. – Рівне. – 80с.; 4) Рабик В. П. Тростянець. Нарис історії села. – Бережани, 1999.; 5) Шанковський Л. Українська Галицька Армія. Воєнно-історична студія – Вінніпеґ, 1974. – 396с.; 6) Грабовецький В.В. Селянське повстання на Прикарпатті під проводом Мухи 1490 – 1492 років. (З історії спільної антифеодальної боротьби селян України і Молдавії). – Л.: «Вища школа», 1979. – 124с.; 7) Учреждения Западной Украины до воссоединения ее в едином Украинском Советском социалистическом государстве / Сост.: А.И. Гошовский, А.Л. Грицеляк, Ю. М. Гроссман . – Львов: Издательство Львовского университета, 1955 . – 180с.; 8) Ресурси Інтернету.

 

© Роман Москаль, м. Харків, 2014

Дата публікації: 27.09.2014   Кількість переглядів: 5455
Коментарі
Ім'я  
Текст
 
 
   
 
Website uptime monitor Host-tracker.com © 2007-2017 Сайт міста Рогатина
Створення сайту: LesHOST